Ви відчуваєте біль у зоні обличчя, шиї або в роті? Часто причиною такого болю можуть бути камені. Камені в слинних залозах призводять до блокування відтоку слини, що викликає біль і набряк ураженої залози. Якщо біль посилюється безпосередньо перед їжею або під час їжі, швидше за все у вас захворювання зі складною назвою – сіалолітіаз (слинокам’яна хвороба).
На щастя, сьогодні ця проблема підлягає лікуванню. Однак для кращого результату ми рекомендуємо звернутися до фахівців, встановити точний діагноз і пройти лікування. Розберемося в причинах цього стану і способах лікування.
Що таке слинні залози?
Слинні залози виділяють слину. Слина важлива для розщеплення їжі, яку ви їсте. Вона робить їжу вологою, змащуючи її, коли та проходить з рота в глотку. Також слина містить хімічні речовини (ферменти), які розщеплюють частинки крохмалю і жиру в їжі.
Є три пари залоз, які виробляють слину:
- Піднижньочелюсні залози – знаходяться під нижньою щелепою.
- Привушні залози – розташовуються спереду і знизу від вушної раковини.
- Під’язикові залози знаходяться прямо під язиком.
Слина виділяється постійно, тому порожнина рота залишається вологою. Однак під час вживання їжі, виробляється набагато більше слини.
Звідки беруться камені в слинних залозах?
Хімічні речовини, що містяться в слині, іноді можуть кристалізуватися в камінь, який потім блокує слинні протоки. Найчастіше до цієї проблеми схильна категорія людей у віці від 30 до 60 років.
Але дана проблема може виникнути в будь-якому віці. За статистикою, камені частіше зустрічаються у чоловіків, ніж у жінок.
Причина, по якій утворюється камінь, точно невідома. Камінь слинної залози іноді називають сіалолітом або слинним каменем. Більшість слинних каменів переважно складаються з кальцію. Але немає ніякого зв’язку між утворенням таких каменів, і відхиленням від норми рівня кальцію в крові або будь-яких інших проблем з кальцієм в організмі. Камені слинних залоз зазвичай не пов’язані з будь-якими іншими захворюваннями.
Розмір слинного каменю може варіюватися від 1 мм до декількох сантиметрів у діаметрі. Приблизно 9 з 10 каменів мають розмір менш як 10 мм.
У яких залозах найчастіше виникають камені?
Більшість (приблизно 8-9 з 10) слинних каменів утворюється в одній з піднижньощелепних залоз. Піднижньощелепний проток – це трубка, що йде від передньої частини язика до піднижньощелепної залози. Привушні залози виділяють більш рідку слину, ніж слина, вироблена піднижньощелепними залозами. Це означає, що в привушних залозах камені утворюються набагато рідше. Камінь у підязиковій залозі теж досить рідкісне явище.
Які симптоми каменів у слинних залозах?
Найпоширенішими симптомами є біль та набряк ураженої залози під час їжі. Це відбувається, якщо камінь повністю перекриває проток. Слина не може потрапити до рота, якщо проток заблокований каменем. Коли слина не може вийти з закупореного протоку, вона потрапляє назад у залозу. Біль може бути раптовим та сильним, і виникає одразу після прийому їжі. Незабаром за ним йде набряк. Біль і набряк зменшуються приблизно через 1-2 години після прийому їжі.
Однак більшість каменів не перекривають канал повністю. Камінь може блокувати потік слини лише частково або не блокувати його взагалі, якщо він знаходиться в тілі залози. У таких ситуаціях симптоми можуть відрізнятися та охоплювати один або декілька наступних симптомів:
- тупий біль над ураженою залозою.
- стійкий набряк, який час від часу змінюється за розміром
- зараження залози, що викликає почервоніння і біль
Якщо не звертати уваги на подібні симптоми, вони можуть перерости в інфекцію та абсцес. При цьому у деяких людей з каменем в слинних залозах симптоми геть відсутні. Камінь може бути випадково виявлений на рентгенівському знімку зовсім з іншої причини.
Які тести потрібні для діагностики проблеми?
Симптоми часто типові, тому зазвичай діагноз зрозумілий відразу. Іноді лікар може промацати або побачити камінь в отворі протоку. Зазвичай для діагностики використовують ультразвукове дослідження. У деяких випадках можуть знадобитися додаткові тести:
- Комп’ютерна томографія або МРТ.
- Сіалографія (сіалограма). Це спеціальний рентгенівський тест, який допомагає виявити будь-які аномалії слинного протоку. Для цього до ураженого протоку вводять невелику пластикову трубку. Потім до слинної залози уводять барвник. Трубку видаляють і роблять рентгенівські знімки. На рентгенівських знімках виявляється барвник усередині залози та протоку. Даний тест надає уявлення про структури всередині залози й виявляє будь-які відхилення від норми.
- Сіалендоскопія. Для проведення цього дослідження у слинний проток вставляється дуже тонка трубка (ендоскоп) з крихітною лампочкою і камерою на кінці. Після цього лікар зможе оглянути проток і залозу, щоб визначити наявність каменю.
Як лікувати слинокам’яну хворобу?
Більшість каменів не зникнуть, поки самі не вийдуть назовні або не будуть видалені. У деяких ситуаціях невеликий камінь виходить самостійно. Якщо цього не відбулося, можливі наступні варіанти лікування:
- М’яке зондування протоку. За допомогою тонкого тупого інструменту лікар вилучає камінь. Даний метод допоможе видалити камінь абсолютно безпечно і безболісно.
- Лікувальна сіалендоскопія. Найбільш популярна і дієва процедура. Для процедури використовується дуже тонка трубка (ендоскоп) з камерою і світлом на кінці. Камінь захоплюється інструментом, прикріпленим до трубки, і витягується назовні. Щоб зробити цю процедуру безболісною, зазвичай в проток спочатку вводять місцевий анестетик.
- Хірургічна операція. Є традиційним лікуванням, але проводиться все рідше і рідше. Цей метод зазвичай використовують, якщо терапевтична сіалендоскопія не мала бажаного результату.
- Ударно-хвильове лікування (літотрипсія). Для дроблення каменів використовуються ультразвукові хвилі, після чого зламані фрагменти виходять назовні по протоку. Основний мінус даного способу полягає в тому, що часто камені не можуть бути повністю видалені за допомогою слини, а невеликі залишкові фрагменти можуть викликати рецидиви. Іншим недоліком є те, що процедура вимагає багато часу (зазвичай потрібне повторення 30-хвилинних сеансів з інтервалом у декілька тижнів). Наразі все менше центрів пропонують УХЛ, яке поступово змінюється сіалендоскопією та іншими терапевтичними методами лікування.
Більшість інфекцій слинних залоз не потребують хірургічного втручання. Після видалення слинного каменю зазвичай не виникає повторних проблем. Якщо ж утворюються камені більших розмірів – рекомендується хірургічне лікування. Воно може включати видалення частини або всієї слинної залози. Варто відзначити, що видалення однієї залози не робить великого впливу на вироблення слини в цілому.
Чи можна запобігти повторного утворення каменю?
Оскільки точна причина утворення слинних каменів невідома, немає чітких рекомендацій щодо їх профілактики. Однак важливо пити багато рідини, особливо якщо ви часто займаєтеся спортом або живете в теплому кліматі. Також не забувайте дотримуватися гігієни порожнини рота, яка включає чистку зубів щіткою і зубною ниткою як мінімум два рази на день.
